27 травня у нашій школі відбулося свято Останнього дзвоника. Цьогоріч у випускному класі навчалось вісім учнів. Класним керівником випускного класу була вчителька  математики Зіньківська Надія Петрівна. І от добігли до кінця шкільні роки навчання. Випускники ідуть останній раз на урочисту лінійку, а далі — випускний бал. Так хотілося швидше закінчити школу, щоб відчути себе дорослими, самостійними, впевненими, незалежними... Але чому ж так щемно на душі? Що ж заважає безтурботно веселитися, може те, що більше вже ніколи випускники не стануть на шкільній лінійці, не зайдуть у свій клас? не зійдуться усі разом, так як завжди було продовж усіх років... Сумно і тривожно на серці сьогодні цим дорослим дітям. Вони і справді стали зовсім дорослими, але для школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими, радісними і щасливими, неповторними і різними. Незабаром пролунає для них останній дзвінок у школі. А далі покличуть невідомі, незвідані дороги життя, кожного своя. То ж дай вам, Боже, добра і щастя на путі, світлих і радісних доріг, незрадливої долі. Хай щастить вам усім, дорогі випускники!

Звідсіль, від шкільного порога
Відправимось ми у політ.
Нас виведе світла дорога
В широкий і радісний світ.
Натхненно ми будем летіти
До мрій заповітних в житті.
І школа нам буде світити,
Мов зірка ясна на путі.
Бо ми не забудем ніколи
Уроки тепла й доброти.
У нас — все найкраще від школи.
То ж завжди нам сонцем світи!
Спасибі за мудрі уроки,
Прости за непослухи нас.
В життя ми вже робимо кроки
І нам відправлятися час.
Пора нам, пора відправлятись.
Чекають нас сотні доріг.
Душею ми будем вертатися
На рідний і милий поріг.

                            Надія Красоткіна